Науково-технологічна компонента світової інноваційної системи

Анотація

Наукова гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що базисом трансферу знань на мікро-, мезо-, макро-, мега та метарівнях є інноваційний пасіонарій і/або хаб, який абсорбує із зовнішнього середовища ресурсів більше, ніж це потрібно для лише особистого і видового самозбереження та спрямовує вплив на трансформацію оточуючого його середовища за допомогою інноваційних, інституційних, організаційно-економічних та соціальних важелів. Доведено, що головним носієм знання є людина. При цьому знання невід’ємні від свідомості людини і є продуктом інтелектуальної діяльності людини в проникненні її в сутність явищ, фактів і подій оточуючого світу. Воно виникає в різних формах – як здогадка, осяяння або поступове формування думки, образу або опису властивостей предметів оточуючого світу. В силу дискретності конкретного знання у людей виникає потреба здійснити обмін знаннями, передати їх іншим людям або зафіксувати сам факт того, що подія або явище осмислені і пояснені. Саме під час обміну, передачі або фіксації знання виникає інформація як форма існування і збереження знання.